Діти тікали зі школи кожен день. Одного разу я вирішила дізнатися, що відбувається …

0
0

Я — класний керівник 9 класу. Школу називати не буду, просто хочу розповісти свою маленьку історію. Місяць тому я помітила, що на великій перерві половина мого класу залишає школу і кудись іде …»Курити ходять!» — здогадалася я. Серед них були, в основному, хлопці, тому я не сумнівалася в своїй правоті.

Однак — от дивина: по поверненню від них зовсім не пахло куривом! Мені стало цікаво, куди діваються «мої» діти, і я вирішила за ними непомітно простежити.Яке ж було моє здивування, кол я виявила, що вони підходять до незнайомої мені літньої людини, оточують його, дбайливо саджають на лавочку біля школи і годують тим, що принесли з собою. Хтось наливає йому гарячий чай з термоса, хтось дістає лоток з картопляним пюре і котлетами.

Виявилося, що це бездомний, над яким мої хлопці взяли шефство! Вони рятують його від голоду, витрачаючи всі свої кишенькові гроші на нього.Я розплакалася, дивлячись на них. В той же день я пішла до директора нашої школи і вмовила його взяти цю людину до нас охоронцем.Так, завдяки небайдужості хлопців, бездомний отримав не тільки роботу, а й дах над головою.Я пишаюся «своїми» дітьми!