Рідний брат не покликав мене на весілля тільки тому, що я товста. Але потім я всім втерла носа!

0
2

4 роки тому брат не покликав мене на весілля. Своєю 100-кілограмовою вагою я образила б бездоганний смак нареченої …Ось така я свиня. Так мені і було сказано. Не знаю, де є такі дивні традиції.Я тоді сильно посварилася з мамою. Невістка їй подобалася — худенька, витончена, така вся зефірно-повітряна. Як на мене — до нудоти. І я на 100 відсотків впевнена, що якби у мами була можливість заздалегідь вибрати дитину, це точно була б вона. Вона — Василиса (Зоя по паспорту), дружина мого брата. 4 роки тому мене відправили у вільне плавання. Раз я така недобра, не можу родичам допомогти, то і мені допомагати ніхто не зобов’язаний.Я пішла. Навіть мову написала для прощання. Але не стала говорити. Просто сказала, що я-то схудну, а ось їм з їх характерами — все життя жити.

Здається мені, вони б навіть на мою прощальну промову так не образилися, як на цю нешкідливу фразу.У бідній студентки не було грошей і на оренду, і на їжу. Довелося вибирати. Або на вокзалі — але ситою, або в орендованій кімнаті — але голодною. Я вибрала другий варіант, розраховуючи на накопичені за багато років запаси на боках. Я стала нянею. На гроші, зароблені такою важкою працею (більше не діти напружували, а їх мами і тата). Одного разу мені відмовили в роботі, тому що дівчинка влаштувала істерику, що я її з’їм. Одне радувало — попереду останній курс, із захоплень — шиття, сяк-так годувало, та дітлахи теж непогано оплачувалися — я не цуралася працювати й ночами, поки мами і тата відпочивали.

На роботу я йшла влаштовуватися вже з 50 розміром одягу. Раніше був 54.Мене взяли. Ще б не взяли дипломованого ветеринара в продавці-касири громадського харчування. Ще рік пройшов в гонитві за грошима — я ліпила шаурму і шаверму за графіком доба через добу.Потім колишній однокурсник покликав мене до себе в клініку за профілем. Там я познайомилася з Максимом. Як в кіно: він збив собаку і привіз її на лікування. Я, така, він — такий в костюмі і серйозний. Закрутилося. Собака, Хеппі, до сих пір з нами живе. Недавні подружки обурено зітхали — за що мені, такій бочці, доглянутий і трохи забезпечена людина?У сім’ю чоловіка мене прийняли відразу і беззастережно — там щастя дітей понад усе.

Свекруха покликала мене з собою в зал і тепер я майже стройняшка — 44 розмір!Весілля зіграли недавно. Натовп гостей, дві третини яких мені були зовсім незнайомі. Мама Максима постаралася, але я була не проти. Яка різниця, хто буде на весіллі? Головне, щоб наречений з’явився. Ситуацію з моєї ріднею вони знали, тому на запрошення мами і брата не наполягали. Але одна людина з минулого на весіллі був. Зоя, тобто Василиса. Вона вертко ковзала між гостей, розносячи закуски і шампанське. І, побачивши мене, вона змінилася в обличчі. Привітатися — сміливості не вистачило. Зате вистачило совісті настукати моїй мамі, як у неї дочка добре влаштувалася.