Юля йшла додому засмучена. На роботі сказали, що буде велике скорочення. Коли вона прийшла додому, то розповіла про свої проблеми чоловікові. Те, що сказав Сергій, не вкладалося у неї в голові.

0
0

Юля йшла додому засмучена. На роботі сказали, що організація на стадії банкрутства і тому грядуть великі скорочення. Вона прийшла працювати в цю організацію ще коли навчалася в інституті, і працює тут уже п’ятий рік. Вона любила свою роботу, їй подобався колектив і влаштовувала зарплата. Ще вона дуже боялася втратити роботу, тому що у неї була іпотека. Двокімнатну квартиру Юля з Сергієм взяли відразу як одружилися. Майже всі витрати — іпотека, оплата за комунальні платежі і продукти — лягли на плечі Юлі, так як заробітки у Сергія були нестабільними. Навіть якщо він і отримував гроші, то вони якось швидко у нього закінчувалися. Юля сподівалася, що Сергію все-таки пощастить, і він знайде хорошу роботу зі стабільною зарплатою. Але довго на одній роботі Сергій не затримувався і йшов зазвичай зі скандалом. Не щастило йому з роботодавцями, не помічали в ньому супер-пупер професіонала, генія і просто хорошу людину. Він скаржився Юлі на несправедливість світу, а вона заспокоювала його і вірила в світле майбутнє. Вірила навіть більше, ніж сам Сергій. І ось зараз вона вірила, що Сергій вчинить так само, як вона, заспокоїть її і докладе всіх зусиль, щоб взяти основні витрати на себе. Але коли вона розповіла Сергію про ситуацію на роботі, то замість підтримки почула звинувачення на свою адресу.

Він лаяв її за те, що залучила його в цю авантюру з іпотекою, тому що йому не потрібна квартира, він міг би жити і далі зі своїми батьками. Ось тільки Юля не захотіла жити так, а він заради неї пішов на такі жертви. Лаяв за те, що всі свої гроші Юля витрачає на себе і невідомо на що, «ховає» від нього зарплату, а він змушений постійно просити у неї гроші. А тепер все, «лавочка закрилася» — нехай сама розбирається зі своїми проблемами. З цього дня у них роздільний бюджет! Юля слухала і не вірила своїм вухам. Як він міг таке говорити, коли вона сама платила за іпотеку і комунальні послуги, та ще продукти купувала, тому що грошей у Сергія ніколи не було. А тут він її звинувачує в тому, що гроші незрозуміло на що витрачає. Ну і добре, що бюджет розділять, їй же легше буде! Вони розділили кімнати — Сергій влаштувався в залі, тому що там телевізор, а Юлі дісталася спальня, тому що вона все одно цілими днями на роботі. І з цього дня Юля перестала з ним розмовляти. Після роботи вона мовчки проходила в свою кімнату, не бажаючи нічого з ним більше з’ясовувати. Через місяць, коли прийшов час платити за іпотеку, Сергій зрозумів, що поквапився з поділом бюджету. Їжі в будинку ніякої не було, Юля не вечеряла, а обідала на роботі (у них були безкоштовні обіди для співробітників).

Половина суми за іпотеку і комунальні послуги для нього була занадто великою. Та й грошей було шкода, адже він міг безкоштовно жити в квартирі з батьками. Сергій вирішив піти на примирення. Однак Юля запропонувала розлучення. Вона весь місяць чекала, що Сергій все ж вибачиться, влаштується на роботу і візьме частину витрат на себе. Але, на жаль, цього не сталося. А ще за цей місяць вона зрозуміла, що їй невигідно жити з чоловіком. Вперше за час її шлюбу у неї вийшло відкласти грошей, з’явилося більше вільного часу вечорами, так як не потрібно було стояти біля плити і мити гору посуду. Сергій на розлучення не погоджувався, але і платити ні за що не хотів. Як він її тільки не вмовляв, але Юля залишилася непохитною. Вона раніше завжди його підтримувала, а коли потрібна була підтримка саме їй — він зрадив. Цього вона ніколи не пробачить. На роботі Юлю залишили. Вони цінували її професіоналізм і не хотіли з нею розлучатися. І вона була вдячна, що ця ситуація їй показала справжнє обличчя Сергія. Розлучення і розділ майна були морально важкими як для Юлі, так і для Сергія. Але Юля зуміла довести, що квартира куплена її грошима та Сергій «з спільно нажитого майна» отримав сущі копійки. Юля змогла вчасно вийти з цих відносин, відстояти своє право і своє майно. Але ж скільки жінок продовжують вірити в ілюзії «світлого майбутнього» і нести в поодинці весь вантаж сімейних тягот …