Щось ди_вне відбувалося із сином Алли. Чоловік знав правду про страшний секрет, але мовчав.

0
0

Алла стала уважно спостерігати за своїм 12-річним сином Васею. Хлопчик став менше часу проводити на вулиці, хоча раніше його додому важко було загнати. Але що найдивніше, так це те, що хлопчик зачинявся у своїй кімнаті. До нього було просто неможливо потрапити. Чоловік казав, що Вася вже великий, йому потрібний свій особистий простір. -Синку, нам потрібно серйозно поговорити. З тобою все гapaзд? — Почала Алла. -Так, мамо. Все добре. А якщо ти про роз6ите вікно в школі, то я зовсім ні до чого. Це з 5-го класу хлопці у футбол грали, мене й близько не було. -Ні, я не про вікно, а про твою дивну поведінку. -Зі мною все гаразд, мамо, — насупившись відповів син.

Наступного дня Алла вирішила обстежити кімнату сина щодо дивних речей. Але нічого підозрілого вона не знайшла. У кімнаті було все, як завжди, але тоді навіщо закриватися в ній щоразу? -Алла, Ти сама себе накручуєш, — намагався заспокоїти чоловік. -А Раптом він зв’язався з ոоганою компанією? — Тоді він би завжди був на вулиці, а так дитина вдома сидить. Вася зібрався до школи та з собою взяв спортивну сумку. Це й здалося дивним для стур6ованої мами: -Вася, тобі на тренування тільки ввечері, навіщо зараз сумку з собою брати. Давай, я її заберу, а ти потім додому за нею зайдеш. -Ні! Не чіпай сумку, — крикнув Вася і схопив свою сумку, доки Алла нахилялася до неї. -Що відбувається? — на шум у коридорі вийшов батько. Батько побачила, як Вася розгублено дивиться на маму та тримає в руках сумку.

Алла ближче підійшла до сина та хотіла відібрати сумку. Значить, вся справа в ній, у сумці зберігається той самий секрет, від чого її син так різко змінився. -Вася, краще розкажи мамі правду, вона у нас добра і розуміє, думаю, нічого страшного не станеться, — почав батько. -Яку правду, що тут відбувається, — почала нервова запитувати Алла. -Мам, Насправді в сумці у мене … У цей момент з сумки почулося ледь помітне м’яу. Вася відкрив сумку і дістав із неї маленьке сіре кошеня: -Це Васька, я знайшов його біля під’їзду і вирішив, що він житиме зі мною. Але я боявся, що ти не дозволиш, тому цілий тиждень носив його із собою. Алла від полегшення сіла на стілець -Це є ваш страաний секрет? -Так, можна ми його залишимо? — З надією в голосі запитав Вася. -Ну, звичайно, можна, — радісно відповіла Алла.